Херсонська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 28 ім. О.С.Пушкіна Херсонської міської ради

 

 

На зламі століть ХІХ-ХХ  у 1896 році в центрі міста, на вулиці Бериславській,  була заснована двокласна школа, де навчалися протягом двох років діти духовенства та представників земської  спільноти. Спочатку чисельність учнів складала 20-30 чоловік, а закінчували навчання 15-20 учнів. Суворі правила і вимоги керівника школи і вчителів витримували не всі вихованці та їх відраховували.

 

Засновниками її була місцева єпархія і земство. Під приміщення школи було відведено одноповерховий будинок, де розміщувалися класи, кімнати для учителів, духовного співу та пришкільна церква.

У 1934 році школа була реформована у семирічку. У ній навчалося до 350 учнів і введено трудове навчання, називалась вона тоді «семирічна школа №3».

У такому статусі вона перебувала до 1936 року, а в 1936 наша школа стала дев’ятирічною, а через рік називалася Херсонська середня школа № 3 з трудовим навчанням. Кількість учнів сягала до 500 чоловік.

У 30-40-х роках у школі викладали досвідчені вчителі, які користувалися повагою дітей та їх батьків, а також керівництва народної освіти і спільноти міста.

Серед них був – учитель математики Антон Іванович Чернобай, що володів математичним складом розуму, давав глибокі знання учням, ділився досвідом роботи з вчителями інших шкіл.

Директори школи Леонід Андрійович Чернега, Петро Карпович Плахтій визнані кращими директорами шкіл міста, виховували колектив школи у дусі патріотизму.

Наша школа стала ініціатором навчання учнів 9-10 класів без відриву від навчання в школі, набувати необхідні спеціальності в Херсонському авіаклубі. Таким чином багато випускників школи стали в 1940 році і випускниками Херсонського авіаклубу, а потім продовжили навчання в Ленінградському військовому авіаінженерному училищі, і в 1941-1945 роках стали до лав діючої армії на фронтах Великої Вітчизняної війни. Серед них майже всі випускники 1941 року – брати Боянжу, Семен Шишиловський, Сергій Борозинець, Володимир Курских, Абрам Лейбман, Євгеній Червоних, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.

У роки окупації в приміщені школи була розташована німецька військова частина, яка перетворила будівлю в руїни. Навчальна наочність, шкільні меблі були знищені.

Після визволення міста органи влади навесні 1944 року відновили будівлю закладу.

1944-1945 рік – перший післявоєнний навчальний рік. У складних умовах при відсутності необхідних навчальних меблів, зошитів і підручників педагогічний колектив робив все можливе, щоб проводилися заняття. Учні з великим бажанням і наполегливістю засвоювали знання після 3-річної перерви. Уже в 1945 році відбувся перший післявоєнний випуск.

У післявоєнні роки школою керував директор Яковлев Георгій Михайлович.

З 1948 по 1953 роки школа була Херсонською чоловічою семирічкою.

З 1953 по 1961 рік школі стала Херсонською загальноосвітньою школою № 28.

Починаючи з 60-х років і до середини 80-х школа пройшла цікавий шлях свого розвитку. Старий корпус і допоміжні приміщення не могли задовольнити всіх потреб. З ініціативи директора школи Розинського А.Я. та за підтримки міської і районної влади було прийняте рішення про знесення двох старих корпусів школи і початок будівництва нового триповерхового на їхньому місці.

Восени 1969 року почалося будівництво нового корпусу. Першого вересня 1972 року будівля школи прийняла перших учнів.

У 1986 році школою почав керувати Шлома О. І.

У 1998 році школі присвоєно ім’я О.С.Пушкіна. З 2003 року учні активно беруть участь у Міжнародному Пушкінському конкурсі, який проходить у м. Львові.

З 1997 року школа працює в режимі семестрово-залікової системи. Добре зарекомендував себе експеримент з виховної роботи «Формування самовизначення учнів різного віку в сім’ї та школі», який продовжиться до 2012 року.

Початкова школа з 2004 по 2009 рік працювала над експериментальним дослідженням «Науково-методичні умови розвитку творчого потенціалу молодшого школяра».

Стабільність колективу, його відповідальність в сучасних умовах – запорука рішення багатьох шкільних проблем.

Школа і надалі буде сіяти розумне, добре, вічне в благодатний грунт багатьох поколінь її вихованців!

Життя кожної людини починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає з найвідданіших куточків людської пам’яті.

І серед життєвих незгод, невдач, душевних падінь потрібно частіше повертатися туди, де і вітер своїми обіймами заспокоює, навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію.

Школа – благословенна земля батьків, той, покритий вранішнім серпанком берег Дитинства, не буде ніколи забутим і процвітатиме вічно.